Нинішнього сезону склад «Кривбасбаскета» поповнив американський легіонер Джерел Аллен. Своєю видовищною грою він одразу ж привернув до себе криворізьких уболівальників. А завдяки точним триочковим кидкам став одним зі снайперів команди та чемпіонату. Джерел із задоволенням відповів на запитання прес-служби БК «Кривбасбаскет».

 

 

- Навіть і не згадаю, я був тоді ще зовсім маленьким. Мої старші брат і сестра теж грали в баскетбол, і, зрозуміло, я завжди був з ними і також грав. Вони грали у вищій школі, але професійно баскетболом не займалися. Так що любов до цієї гри мені прищеплювала сім'я.

 

 

- Першим моїм професійним клубом, з яким я підписав контракт, став литовський «Нептун». Там я грав два роки тому. Також я виступав за свій університет у США. Ну і, гадаю, всі вболівальники пам'ятають, що минулий сезон я провів в Україні, захищаючи кольори «ДніпроАзоту» (Дніпродзержинськ).

 

 

- Дуже комфортно. Всі хлопці дружні, ми часто проводимо разом вільний час. У нашій команді важливим є кожен гравець. Ми – ланки одного ланцюга, тому у нас рідко бувають сварки та суперечки. Команда отримує задоволення від гри.

 

 

- По-перше, у «Кривбасбаскеті» багато досвідчених гравців. Тут підібрані виконавці високого рівня. А от у «ДніпроАзоті» було лише кілька досвідчених баскетболістів, решта – молодь. По-друге, криворізька команда ставить перед собою високі завдання, на відміну від мого попереднього клубу.

 

 

- Звичайно ж, рівень Суперліги вищий. По-перше, стало більше клубів, по-друге, більшість із них досить багаті. Чим більші у клубів бюджети, тим більше гравців і тренерів високого рівня вони можуть залучити, відповідно й рівень чемпіонату зростає.

 

 

- Він – дуже хороша людина, і, поза сумнівом, фахівець своєї справи. Звєздан Мітровіч любить використовувати у тренувальному процесі свою налагоджену систему, яку він створив сам. Для нашого тренера всі гравці рівні, в команді немає зірок.

 

 

- Зараз я відкриваю для себе нові можливості колективної гри й тієї ігрової дисципліни, яку проповідує Звєздан Мітровіч. Мені чи комусь іншому не потрібно «тягнути» всю команду на своїх плечах. Наша команда, завдяки нашим зусиллям і зусиллям тренера, зараз у лідерах, що лише підтверджує нашу велику та плідну роботу. Ми відчуваємо один одного на майданчику, кожен готовий підстрахувати партнера. Ми б'ємося за перемогу разом, наша ціль у кожній грі – перемога.

 

 

- Напевно, «Ферро-ЗНТУ». У їх складі багато талановитих гравців. Вони грають швидко, вільно, розслаблено – за такою грою приємно спостерігати. Як суперник ця команда дуже важка.

 

 

- Я думаю, що всі матчі були по-своєму складними. Особливо складними були ігри, які ми вигравали з різницею у 5-7 очок.

 

 

- Слава Богу, цього немає. Звєздан Мітровіч відмінно володіє англійською й російською, тому проблем зі спілкуванням і установкою на гру немає. Він може кожному підказати та пояснити щось, незалежно від того, якою мовою баскетболіст говорить. Між гравцями теж немає такої проблеми, оскільки баскетбол, на мою думку, – це гра інстинктів, і тут непотрібно багато слів. Потрібно відчувати гру, рухатися в її ритмі, отримувати від неї задоволення. На майданчику ми розуміємо один одного без слів.

 

 

- Більшу частину часу проводжу вдома, за ноутбуком. Через Інтернет спілкуюся з рідними та близькими. Звичайно ж, дивлюся телевізор, стежу за новинами в Україні та світі. До мене в гості часто приходить Елтон Несбітт, партнер по команді. Ми дуже любимо грати у відеоігри, частенько «рубаємося» у футбол.