У свої неповні 37 років Леонід Яйло продовжує демонструвати хороший рівень баскетболу. На жаль, поки його зусилля в «Миколаєві» залишаються марними, адже результату за великим рахунком немає. Є лише недовгі сплески, в цілому ж підопічні Валентина Берестнєва нестабільні. Ось і в останніх двох поєдинках проти «Азовмаша» і «Києва» вони видавали непогані відрізки, але в підсумку поступалися. Прес-служба БК «Будівельник» напередодні гри столичної команди з «Миколаєвом» звернулися до найдосвідченішого баскетболіста Суперліги за коментарями.

 

 

Саме так. Говоримо про одне, а на майданчику деякі баскетболісти роблять інше. Приміром, тренер робить установку тримати одного гравця, який може забити, проте на ділі опікуються зовсім іншим. Тобто проблема полягає в розумінні, як наставнику донести до своїх підопічних потрібні установки. І ще: можливо «розслабляючи» подіяв невдалий виступ у сезоні, мовляв, вже нічого не зробиш, навіщо сильно напружуватися.

 

 

Ми програли, в першу чергу, в бажанні, прагненні до перемоги. Кияни були більш зарядженими на боротьбу, що, власне, зрозуміло. «Київ» – команда молода, прагнення проявити себе більшості гравців не позичати. В той же час, вони чітко виконують установку тренера. У нас же дехто часто дозволяє собі робити на майданчику, що заманеться. Та й помилок ми допустили чимало, суперник цього не пробачив. Втім, шість очок різниці – не так багато, щоб здаватися. В Києві ми будемо боротися і намагатимемося відігратися. Тим більше, що вихід до «Фіналу чотирьох» Кубку Суперліги хоч якось виправдає не кращий сезон.

 

 

Дивує інше: як Віталію Черних вдається зробити потрібні корективи по ходу матчу і змусити своїх переважно молодих підопічних слухатися й виконувати установки. Поза сумнівом, Віталій як тренер – відкриття нинішнього сезону. Дай Бог, щоб хлопці продовжували прогресувати. Тоді зі збірною у нас не буде проблем.

 

 

Однозначно, кияни – головні претенденти на «золото». Звичайно, без Ель-Аміна і «Будівельник» буде іншим. Але важливо інше: Грігасу вдалося створити збалансовану команду. Тобто кожен гравець, який виходить на майданчик, може допомогти як у захисті, так і в нападі.

 

 

Боротися на рівних і виграти – різні речі (посміхається). З «Азовмашем» ми грали на рівних дві чверті, з кимось – три або чотири. Можливо, крім згаданих помилок, дається взнаки якась втома.

 

 

Мені здається навряд чи. Поміняти щось буде складно, більше того, я поки не бачу, за рахунок чого ми можемо додати. Можливо, потрібно змінювати всю систему гри. Нові баскетболісти поки що не сильно нам і допомагають, адже той же Джастін Лав приїхав не в найкращому стані, Артем Буцький взагалі три місяці не грав.

 

 

Я замислювався й не раз. Але поки що не бачу себе в якійсь іншій сфері. А тому – який сенс йти з баскетболу? Тим більше, я відчуваю, що все ще можу приносити користь своїй команді.